Перейдіть до заголовка Перейти до змісту Перейдіть до нижнього колонтитула Перейдіть до пошукової системи Перейдіть на сторінку входу Перейдіть на сторінку контактів
Збільште текст
Зменшіть текст
Скинути розмір
Contrast
шкала сірого

Чи будуть потрібні зміни до Конституції України після війни?

16.03.2023

Конституція України має бути змінена та адаптована до вимог членства в ЄС та НАТО. Польський досвід розробки конституції та членства в цих організаціях може бути надзвичайно цінним і корисним у процесі конституційної реформи в Україні. Такими є висновки польсько-української конференції під назвою. "Наслідки війни в Україні для європейського конституціоналізму", яка відбулася у Вищій школі WSPiA в Жешуві.

Дистанційна конференція була організована Жешувською школою права і адміністрації та Українським центром економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Це вже друга дискусія за участі польських та українських конституціоналістів, політологів, фахівців з міжнародного права та незалежних експертів.

Нещодавня зустріч науковців була присвячена темі "Наслідки війни в Україні для європейського конституціоналізму". Дискусія розгорнулася, серед іншого, навколо проблеми можливої конституційної реформи в Україні. Йшлося про те, чи потрібна абсолютно нова Конституція після закінчення війни, особливо в контексті вступу України до Європейського Союзу, чи достатньо задовольнитися реформуванням чинної Конституції 1996 року. Учасники семінару також звернули увагу на необхідність змін у конституціях інших країн у контексті досвіду російської агресії проти України.

- Теми, які ми обговорюємо, стають дуже актуальними. Війна стала приводом для переоцінки міжнародних відносин не тільки в Україні, але й у всьому світі", - сказав на відкритті конференції професор Єжи Послушний, ректор Жешувського університету WSPiA. - Війна в Україні відкрила нам очі на конституційні питання. Думаю, що не тільки Україна буде змушена будувати нову конституцію, але й багато європейських країн, в тому числі Польща, задумаються над змінами до Основного закону в контексті загрози війни. Я радий, що ми можемо зустрітися у колі видатних польських та українських конституціоналістів. Сподіваюся, що висновки цієї дискусії будуть корисними для політиків, які працюватимуть над цим документом у майбутньому", - пояснює професор Jerzy Posłuszny.

Він додав, що WSPiA підтримує українських конституціоналістів у їхній роботі над конституційною реформою протягом багатьох років і продовжуватиме це робити. - У 2005 році ми створили Польсько-український клуб конституціоналістів. Засідання Клубу відбуваються почергово: в Україні та Польщі. В останній рік лише у дистанційній формі. Клуб конституціоналістів об'єднує польських та українських науковців конституційного права, суддів Конституційного Суду України, Конституційного Трибуналу Польщі, адвокатів та політиків. Це видатні фахівці, допомога яких може бути дуже цінною для підготовки правильних рішень на майбутнє", - зазначив професор Jerzy Posłuszny.

Під час польсько-української конференції дискусія в основному точилася навколо питання про необхідність чи недоцільність реформування повоєнної політичної системи України. Були окреслені різні позиції українських конституціоналістів. Деякі з них вважають, що чинна українська Конституція вже виконала свою роль. Тому необхідно прийняти абсолютно нову Конституцію, і не лише через досвід війни. На думку учасників конференції, Конституція 1996 року дозволила перейти від реального соціалізму до нинішнього стану української держави, але нові виклики, пов'язані, зокрема, з членством в ЄС і НАТО, вимагають зовсім інших рішень. Деякі учасники дискусії вказували на переваги чинної Конституції, і як аргумент наводили той факт, що вона працює в ситуаціях, коли суверенне існування української держави знаходиться під загрозою. На їхню думку, еволюційні конституційні зміни є правильним рішенням.

×
×
×
×
×

Польські учасники дискусії підкреслили, що рішення про те, яким шляхом піде український конституціоналізм, належить виключно політикам і науковцям в Україні. Завданням польської доктрини є лише вказати на наш досвід, особливо той, що пов'язаний з двадцятирічним членством в ЄС.

Семінар показав, що серед конституціоналістів в Україні триває дискусія щодо різних тенденцій. Однак слід пам'ятати, що війна - не найкращий час для зміни законодавства, особливо конституції. Деякі учасники з української сторони зазначили, що спочатку слід поважати Конституцію, а вже потім змінювати її. Під час дискусії також висловлювалося занепокоєння, що зміни до законодавства не повинні готуватися під конкретних осіб, і, як показує історичний досвід, це може статися у випадку з президентом Зеленським, який користується великою популярністю не лише в Україні.

Дискусія також показала, що наразі в країнах Центральної та Східної Європи війна не вплинула на законодавство і, зокрема, на бажання вносити зміни до конституцій. Однак у ці, здавалося б, безпечні та мирні часи необхідно адаптувати основні закони в контексті загроз, які можуть виникнути.

На завершення семінару було вирішено, що саме питання, пов'язані з підготовкою конституції до членства в ЄС і НАТО, стануть темою наступної зустрічі, яку WSPiA організує в гібридному режимі в Жешуві.

У дискусії взяли участь низка видатних науковців з Польщі та України, зокрема з університетів Зеленої Гори, Білостока, Лодзі, Гданська, Університету Миколи Коперника в Торуні та WSPiA. Українську сторону представляли, зокрема, судді Конституційного Суду України, члени Національної академії наук України та науковці Львівського національного університету імені Івана Франка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Серед польських науковців, які взяли участь у семінарі, були: професор Jerzy Posłuszny, ректор Жешувської вищої школи права та адміністрації, професор Andrzej Bisztyga та професор Izabela Gawłowicz з факультету права та адміністрації Зеленогурського університету, професор Artur Olechno з факультету права Білостоцького університету, професор Maciej Serowaniec з факультету права Університету ім. Миколи Коперника в Торуні, проф. Мацей Серованець з факультету права та адміністрації Університету Миколи Коперника в Торуні, професор Krzysztof Skotnicki з факультету права та адміністрації Лодзького університету, професор Andrzej Szmyt з Гданського університету та професор Zbigniew Witkowski, декан факультету права та адміністрації Університету Миколи Коперника в Торуні. З боку ВПШІ у заході взяли участь професор Krzysztof Eckhardt, завідувач кафедри конституційного права та міжнародних відносин ВПШІ, д-р Agata Furgała, проректор ВПШІ, д-р Bożena Sowa, проректор ВПШІ, д-р Przemysław Niemczuk, проректор ВПШІ, а також викладачі університету д-р Grzegorz Krzeszowski та д-р Katarzyna Tkaczyk-Rymanowska.

З української сторони в дискусії взяли участь професор Петро Стецюк, викладач Академії права та управління, науковий консультант з правових питань Центру Разумкова, суддя Конституційного Суду України у відставці; професор Володимир Шаповал, академік Національної академії правових наук України, суддя Конституційного Суду України у відставці, голова Центральної виборчої комісії України 2007-2013 рр., співголова Українсько-польського клубу конституціоналістів; професор Микола Козюбра, професор кафедри теорії права та публічного права Національного університету "Києво-Могилянська академія", суддя Конституційного Суду України у відставці, співголова Українсько-Польського клубу конституціоналістів. Микола Козюбра з кафедри теорії права та публічного права Національного університету "Києво-Могилянська академія", суддя Конституційного Суду України у відставці, академік Національної академії правових наук України та професор Юрій Ключковський з кафедри правознавства та публічного права Національного університету "Києво-Могилянська академія", колишній народний депутат України, головний автор проекту Виборчого кодексу України.

У семінарі також взяли участь професор Віктор Шишкін, суддя Конституційного Суду України у відставці, перший Генеральний прокурор України, народні депутати України першої, другої та третьої каденцій, професор Павло Гураль, завідувач кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Петро Пацюрківський, завідувач кафедри публічного права, декан юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича з 1991 по 2021 рік.

Запис всієї конференції можна переглянути нижче.